💩

Як розпізнавати фейки?

Сьогодні ведеться не тільки традиційна війна, але й інформаційна. Російська пропаганда поширює фейки, аби деморалізувати українське суспільство. Поширюючи їх, ми завдаємо шкоди, у першу чергу, собі. Тому тут зібрані поради, як працювати з фейковою інформацією та протидіяти її поширенню.

Яким джерелам довіряти?

Найкращий спосіб отримувати об’єктивну та безпристрасну інформацію — підписуватися на офіційні джерела.

Так, їх немало, але тільки в цих джерелах ви зможете знайти правду й не поширювати фейки, або неперевірену інформацію. Офіційні сторінки держструктур повинні мати «синю пташку» біля своєї назви. Це універсальна позначка в соцмережах, яка підтверджує, що саме цю сторінку веде конкретна державна структура.

В регіонах цю функцію також виконують офіційні сторінки мерів міст та голів ОДА. Перелік офіційних сторінок голів всіх облдержадміністрацій України ви можете знайти тут.

Не піддаємося на провокації, користуємося офіційними джерелами.

Як розпізнати фейк?

Російські фейкороби доволі ліниві й малознайомі з українським контекстом, тому давлять на емоції, зокрема, на  страх. Найактивніше працюють в Telegram та Viber спільнотах.

  1. Новина у якій немає посилання на офіційне джерело, де можна перевірити інформацію - вірогідніше за все, фейк. Особливо, якщо в тексті вжиті слова “перевірене джерело”, “точна інформація”.

Приклад подібного фейку:

image
  1. Інформація, яка подається в групах Viber та Telegram у форматі голосового повідомлення, скоріше за все є фейковою, адже неможливо перевірити ні першоджерело, ні автора.
image
  1. Новина, у якій всі букви великі й на 3 речення використано 20 знаків оклику, має викликати у вас підозру. Чим більший страх та розпач у вас викликає отримана інформація, тим більша вірогідність, що це фейк.
  2. Інформацію від будь-якої персони чи спільноти про тривогу, наступ російських військ, можливість транспортування з особливо небезпечних територій, завжди перевіряйте, чи є така заява на офіційних ресурсах. Якщо ви не знайшли підтвердження в офіційних джерелах, ймовірніше за все інформація є фейковою.
  3. Інформація, подана в форматі байки, історії чи анекдоту без фото чи відеодоказів, скоріше за все, є вигадкою. На жаль, подібні історії публікують не тільки з боку окупанта, а й в українських спільнотах. Наприклад, історія про гопників, які відбили танк, чи ромів, які вкрали танк. Поширення подібних історій має однаково негативний вплив на інформаційний простір, тому як би ви не хотіли в них вірити і розповідати іншим, краще цього не робити.

Ознайомтеся з брошурою “Як розпізнати фейк” 👇

Які організації та ЗМІ займаються спростуванням фейків?

Війна Росії ведеться не тільки з допомогою танків і градів, а й через щоденне бомбардування фейковими новинами. Для чого? Щоб ми боялися, здавалися, тікали. Тож піддавайте сумніву будь-яку інформацію не з офіційних джерел. Навіть якщо кум подзвонив з Охтирки. Навіть якщо сусідка божиться, що дізналась напряму від президента. Довіряйте, але перевіряйте.

Ось перелік каналів, які доволі швидко спростовують найпопулярніші фейки:

Також можна користуватися ботом https://t.me/perevir_bot. Надсилайте в бот підозрілу інфу – бот перевірить її, занесе в базу і скаже, фейк чи ні.

Що робити, якщо виявили фейк у Facebook чи Instagram?
  • Якщо ви виявили фейк в публікаціях на сторінках Facebook чи Instagram і маєте посилання на його спростування, пишіть авторам публікації. Залишайте посилання на спростування прямо під публікацією з проханням не поширювати даний допис. Просіть автора відключити можливість поширення допису й додати в опис допису, що інформація фейкова.
  • Якщо ви виявили потенційний фейк, але ще не маєте спростування, надсилайте його в один з цих ресурсів для перевірки .
  • Якщо автор фейкової новини не реагує на ваші прохання спростувати інформацію, поскаржтесь на його допис через службу підтримки.
  • Якщо фейкова інформація була поширена людиною в сторіс, то пишіть їй в особисті повідомлення з проханням зробити ще одне сторіс з уточненням, що поширена нею інформація була фейком.
Що робити, якщо ви поширили фейк у Facebook чи Instagram?

Алгоритм дій в таких випадках залежить від того, скільки людей побачило і поширило фейкову інформацію.

  • Якщо ви поширили фейк, але майже одразу дізнались, що інформація неправдива і ніхто не встиг її побачити чи поширити, можете просто видалити сторіс чи публікацію.
  • Якщо ваш допис з фейком поширили інші люди, відключіть можливість поширювати цей допис. Далі в описі до публікації напишіть, що інформація є фейковою. Опублікуйте сторіс про те, що ваш допис був фейковим і не варто далі поширювати цю інформацію. Через кілька годин можете видалити допис.
  • Якщо ви поширили фейкову інформацію в сторіс, то обов'язково після неї запишіть сторіс зі спростуванням.
  • Просто мовчки видаляти фейкову інформацію не варто, адже люди продовжать її поширювати з інших каналів.

Помилятися не страшно, страшно не визнавати помилки.

Як перевірити чат, у який тебе додали?

Чати у месенджерах (Viber, Telegram) сьогодні є одними із ключових способів комунікації, зокрема між сусідами (вулиця, будинок, осбб, житловий комплекс). Окупанти використовують ці канали комунікації для поширення паніки, пошуку інформації про певні райони, а також організації мародерства.

Нижче підготували чеклист порад, які допоможуть зробити ваш чат безпечним та мінімізувати можливість ворога використати його у своїх цілях:

  1. Змініть назву чату на нейтральну: не використовуйте конкретні геодані (назва вулиці, комплексу, району). Наприклад, «жителі вул.Шевченка 8» замініть на «Наш дім». Також замініть фото, щоб на ньому не було зображено ваш будинок або двір.
  2. Закрийте можливість додавати нових учасників в чат. Ймовірність того, що у вас упродовж 4-х днів війни зʼявились нові сусіди – малоймовірна. Випадкові люди в чатах можуть використовувати інформацію та особисті дані учасників у ворожих цілях.
  3. Не відповідайте в чатах на запитання про те, якою дорогою краще поїхати або де розташовано блокпост. Такі питання обговорюйте лише у приватних повідомленнях з людьми, в яких ви на 100% впевнені.
  4. Якщо в чаті ви не знаєте всіх учасників особисто та не впевнені в них – не поширюйте фото та відео з вікон ваших будинків та прибудинкової території
  5. Створіть запасний чат в іншому месенджері, який ви зможете використовувати у разі блокування основного
  6. Звертайте увагу на однакові повідомлення, диверсанти не друкують самостійно повідомлення, а копіюють їх. Часто такі повідомлення написані з граматичними помилками
  7. Якщо сумніваєтесь в тому, чи людина дійсно є вашим сусідом, влаштуйте їй перевірку (наприклад, запитайте, який у вас тариф на обслуговування або хто голова осбб)
Як перевірити людей, які пишуть у приватні повідомлення?
  1. Запитайте звідки (від кого) прийшла ця людина. Запитайте, чи хтось із ваших спільних знайомих може підтвердити її особу.
  2. Попросіть представитись, розказати про себе, дати посилання на соцмережі (якщо вони порожні\новостворені - це поганий знак).
  3. Зверніть увагу, що хоче від вас ця людина. Якщо незнайомець запитує у вас про місце знаходження - це вже привід насторожитися.

! Довіряйте у першу чергу родичам та близьким людям, у яких ви можете бути на 100% впевненими. Якщо вам пишуть незнайомці і не можуть підтвердити, що в них немає злих намірів, краще передавати цю інформацію (разом із контактами людини) в поліцію.

Як розкрити диверсанта, що маскується під цивільного:

— Розмовляє російською з характерним акцентом, не може вимовити "паляниця" або “нісенітниця”;

— Не знає гімн України;

— Не може внятно відповісти, звідки він, повна адреса, ПІБ, імена-прізвища родичів, електронна пошта, соромиться показати телефонну книжку та акаунти в соц.мережах, відкрити месенджер (підозру мають також викликати новостворені пусті сторінки, відсутність переписок);

— не може чітко відповісти, нашо він тут і чим займається;

— не має документів або відмовляється їх показути;

— не орієнтується в місцевості, не має поняття, де знаходяться загальновідомі локації;

— не може відповісти, де тут найближче відділення монобанку;

— під час відповіді багато тупить, нервує, плутається в свідченнях.

Як правильно споживати інформацію та відрізняти фейки від правди

Стаття - тут.

Як протистояти інформаційній війні?

Інформаційна війна — це ще один фронт, на якому бореться кожен з нас.

Ворог часто вдається до маніпуляцій та інформаційно-психологічних операцій в інфопросторі.

image

Як зірвати їхній план та не потрапити у пастку?

Дивіться у памʼятці від Детектор медіа:

image
Рекомендації щодо кібербезпеки від державних установ України за посиланням.